b_mikhailov (b_mikhailov) wrote in a_vituhnovskaya,
b_mikhailov
b_mikhailov
a_vituhnovskaya

РОДИНА КАК ПРИВЫЧКА К НЕБЫТИЮ || ОТЧИЗНА ЯК ЗВИЧКА ДО НЕБУТТЯ (уривок)



Як кажуть - твій дім є тюрмою.
Але і не твій. І дім - не твоїм.
Що тут твоє, окрім пережитого?
Нічого.
Досвід доби романтизму знецінений.
Чи твій дім,
Коли власність - у недоторканості?
Так само як і ти доторканий,
Вседоступний,
Беззахисний?

Тільки смерть недоторкана.
Тільки небуття - приватна власність
Начасного громадянина.
Я люблю всі закритості
Небуттєвого "капітализму",
Подібні на банк,
Скриню, тюрму, труну.
Це метафізична,
Не екзистенційна вічність,
Безлюдна.

Та якщо немає гарантій чогось,
Я візьму гарантії Ніщо.

Я молюся займодавцю
Всесвітнього банку пустот,
Що відважує саме Ніщо.
Я інвалід
Своїх смертельних
Валют.
Наче мигдальний Далі
Я висмокчу динаміт
Безвірства
Озвірілий верблюд.
Наче Берію
Зригає ліберал...
Наче імперію,
Яку не вибирав,
Бо ж всі - "гріхи"
Гоготних "холокостів".
Якби б не вірші,
Який там Василівський острів!

Це є метафорою,
Від якої погано.
Наче від цитованого
Гуманістами постмодерну
Адорно.

Мені розірвано дірками,
А вам культурно...

Наче Вергилій в безвірстві своїм балакучий,
Так верби вербують рабів, бо це весна
Обвиває кайданками всякого, хто тут живий.
Авторитарні ліси єсенінщини, березові стовбури,
Паркани лісів,
Трясовини мучливих смертей.

Я люблю цю вишку,

Кулю,

Вікно,

Засув.

Автор перевода — Volodymyr Tymchuk

-----

РОДИНА КАК ПРИВЫЧКА К НЕБЫТИЮ (Отрывок)

Как говорится - твой дом тюрьма.
Но и не твой. И дом не твой.
Что здесь твоё, кроме пережитого?
Ничего.
Опыт эпохи романтизма обесценен.
Твой ли дом,
Если собственность неприкосновенна?
Ровно как и ты прикосновенен,
Вседоступен,
Незащищён?

Только смерть неприкосновенна.
Только небытие - частная собственность
Сиюминутного гражданина.
Я люблю все закрытости
Небытийного "капитализма",
Похожие на банк,
Сундук, тюрьму, гроб.
Это метафизическая,
Не экзистенциальная вечность,
Безлюдная.

Но если нет гарантий чего-то,
Я возьму гарантии Ничто.

Я молюсь ростовщику
Всемирного банка пустот,
Отмеряющего Ничто.
Я инвалид
Своих смертельных
Валют.
Как миндальный Дали
Я высосу динамит
Безверия
Озверевший верблюд.
Как Берию
Выблевывает либерал...
Как империю,
Которую не выбирал,
Ибо всё - "грехи"
Хохочущих "холокостов".
Когда б не стихи,
Какой там Васильевский остров!

Это метафора,
От которой дурно.
Как от цитируемого
Гуманистами постмодерна
Адорно.

Мне разорвано дырами,
А вам культурно...

Как Вергилий в безверии говорлив,
Так вербы вербуют рабов, ибо это весна
Обвивает наручниками каждого, кто здесь жив.
Авторитарны леса есенинщины, березовые стволы,
Заборы лесов,
Болота томных смертей.

Я люблю эту вышку,

Пулю,

Окно,

Засов.

Tags: в переводе
Subscribe

Recent Posts from This Community

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments